Дитина не вміє грати з іншими дітьми

Дитина не вміє грати з іншими дітьми

Проблема невміння побудувати відносини з однолітками стоїть зараз дуже гостро. Малюки, які сидять в пісочниці, не знають, у що їм грати один з одним, про що говорити, чекають вказівок мами.

Сучасні діти більше звикли спілкуватися з дорослими – батьками, бабусями, педагогами. Але одноліток дитині теж дуже потрібен – як предмет емоційної і ділової оцінки, для самовираження і співпраці.

З іншим малюком він спілкується вільно й емоційно, а з дорослим він отримує інші вміння: як засвоювати знання, як поводитися за правилами і т.д. У чому причини невміння грати і спілкуватися один з одним?

У сучасному суспільстві до дитини пред’являють завищені вимоги – вимагають від нього мало не з пелюшок успіхів в заняттях, навчальних іграх. У 5-6 років батьки вже починають готувати дитину до школи, водять на курси, забуваючи про те, що основна діяльність дошколёнка – ігрова. Саме в грі він пізнає світ, вчиться спілкуванню, приміряє на себе різні ролі і професії. Через гру можна навчати, виховувати. Без гри навряд чи в майбутньому вийде побудувати успішні відносини з людьми.

Батьки неграючі малюків самі належать до «неграючі» поколінню. Вони не вміють грати, не знають ніяких ігор, а часом не бачать в грі сенсу. Навіщо потрібна ще гра, коли справ і так багато, ні на що не вистачає часу? Пройшли часи, коли родина збиралася за великим столом, захоплюючись різними забавами – буриме, лото, фанти, «ерудит» …

Часом батьки навіть не знають, про що говорити зі своїми дітьми. Спілкування зводиться до чергових питань: «Їсти будеш?», «Уроки зробив?», «Чому не спиш?» і т.д. Найчастіше в квартирах працюють телевізори, їм і слухають діти.

Дитина не вміє грати з іншими дітьми

Ігровий досвід передається від старших дітей до молодших. У дворі старші вчили молодших грати, а частіше – грали всі разом. Тепер же ватага хлопців, що бігають по двору, – велика рідкість. Старшим вже не цікаво грати, а молодших не відпускають на вулицю батьки: «Там великі хлопці, ми з тобою погуляємо в парку».

Як же бути? Готових рішень бути не може. Батькам перш за все потрібно більше спілкуватися зі своєю дитиною, допомогти йому зрозуміти цінність дружби і сімейних тпопорадицій. Знайдіть час для спільних занять з малюком – малюйте, читайте, робіть вироби та подарунки, складайте генеалогічне древо, вишивати і готуйте смачні страви. Всі ці заняття допоможуть малюкові адаптуватися в дитячому колективі, а вам – краще пізнати свою дитину.

І звичайно, грайте – запрошуйте до себе друзів малюка, згадуйте забуті ігри та забави. Саме гра може створити диво: розвинути здібності, скорегувати вікові проблеми.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code